НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

1.1. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.09.2009 № 854 "Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі" На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12­річний термін навчання" (із змінами), рішення Колегії Міністерства освіти і науки України №10 від 26.08.2009, з метою модернізації Концепції профільного навчання, схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від 05.06.2003) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України № 10/2­2 від 25.09.2003 року та організованого переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання наказую:

1. Затвердити нову редакцію Концепції профільного навчання у старшій школі, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити практичне використання нової редакції Концепції профільного навчання.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра П.Б. Полянського.

Концепція профільного навчання в старшій школі

Вступ

Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12­річний термін навчання" та від 13.04.2007 № 620 "Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 року № 1717".

Вона ґрунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12­річна школа).

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує

принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

І. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання– забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання

й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково­практичної, дослідницько­пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчанняє:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально­пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров’язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно­перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:

­ диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

­ варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально­методичного забезпечення);

­ наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

­ гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

­ діагностико­прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

ІІ. Структура профільного навчання

Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання у 10­12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно­гуманітарний, філологічний, художньо­естетичний, природничо­математичний, технологічний, спортивний.

Їх набір відповідає соціально­диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі.

Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально­технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по­перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по­друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним

стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організацію

дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімумзмісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико­математичному).

2. Академічний рівень – обсяг змісту достатнійдля подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико­технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко­біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико­математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко­біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох­трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо­математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс "Суспільствознавство", а у профілях суспільно­гуманітарного, художньо­естетичного напрямів – "Природознавство".

Курси за вибором– це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8­9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9­17 годин). Протягом 2­х років учні вивчають не менше 2­х­ 3­х курсів.

За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.

У старшій профільній школі курси за виборомсприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.

Кожен учень протягом 3­х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4­х – 5­ти курсів за вибором.

Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

III. Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально­виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.

Внутрішньошкільні:

­ профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

­ профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

­ класи з поглибленим вивченням предметів;

­ профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;

­ динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

Зовнішньошкільні:

­ міжшкільні профільні групи;

­ профільна школа інтернатного типу;

­ освітній округ;

­ навчально­виховний комплекс (НВК);

­ міжшкільний навчально­виробничий комбінат (МНВК);

­ загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно­технічних, вищих навчальних закладів.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів. Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.

В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може організовувати навчання за універсальним напрямом. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно­гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філософським та історико­правовим профілями.

Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів учнів.

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально­технічне, професійно­педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12­ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи.

Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

Міжшкільні профільні групи організуються у навчально­виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом або без нього, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально­виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і

коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати курси за вибором, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально­матеріальної бази).

Освітній округ – це добровільне об’єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами та установами. У межах освітнього округу може визначатися опорна школа (базовий навчальний заклад), яка виконує функцію "ресурсного центру".

Навчально­виховний комплекс (НВК) – це об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

Міжшкільний навчально­виробничий комбінат (МНВК) – це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.

Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих або професійно­технічних навчальних закладів забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково­

педагогічними працівниками.

Цілі профорієнтаційної роботи:

- надання профорієнтаційної підтримки учням в процесі вибору профілю навчання і сфери майбутньої професійної діяльності.

- вироблення у школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей та з урахуванням вимог ринку праці.

Завдання:

- отримання несуперечливих даних про переваги, схильностях і можливостях учнів для поділу їх за профілями навчання;

- забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за

рахунок комплексних та нетрадиційних форм і методів, що застосовуються на уроках елективних курсів і у виховній роботі;

- додаткова підтримка деяких груп школярів, у яких легко спрогнозувати

складності працевлаштування - учнів корекційних класів та шкіл та ін;

- вироблення гнучкої системи кооперації старшому ступені школи з установами додаткової і професійної освіти, а також з підприємствами міста,

регіону.

Професійна орієнтація - це багатоаспектна система, що включає в себе

просвітництво, виховання, вивчення психофізіологічних особливостей, проведення психодіагностики, організація елективних курсів, а також, що

особливо важливо, занять з психології. Це невипадково, тому що тільки на них відбувається безпосередній вплив на психіку школяра через спеціально

організовану діяльність спілкування. Т. о. можна виділити наступні аспекти:

соціальний, економічний, психолого-педагогічний, медико-фізіологічний.

Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до

кваліфікації працівника тієї чи іншої сфери.

Економічний аспект - це процес управління вибором професії молоді

відповідно до потреб суспільства та можливостями особистості (вивчення

ринку праці).

Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості,

формуванні професійної спрямованості (здатність до усвідомленого вибору).

Педагогічний аспект пов'язаний з формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.

Медико-фізіологічний аспект висуває такі основні завдання як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров'я, а також вимог, які пред'являє професія до особистості кандидата.

З урахуванням психологічних і вікових особливостей школярів можна виділити наступні етапи, зміст профорієнтаційної роботи в школі:

1-4 класи: формування у молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння його ролі в житті людини і в суспільстві, розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, заснованої на посильної практичної

включеності в різні її види, в тому числі соціальну, трудову, ігрову , дослідницьку.

5-7 класи: розвиток у школярів особистісного сенсу в придбанні пізнавального досвіду і інтересу до професійної діяльності; подання про власні інтереси і можливості (формування образу "Я"); придбання первинного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині , сільському господарстві, економіці та культурі. Цьому сприяє виконання учнями професійних проб, які дозволяють співвіднести свої індивідуальні можливості з вимогами, що висуваються професійною діяльністю до людини.

8-9 класи: уточнення освітнього запиту в ході факультативних занять та

інших курсів за вибором; групове та індивідуальне консультування з метою

виявлення та формування адекватного прийняття рішення про вибір профілю

навчання; формування освітнього запиту, відповідного інтересам і здібностям, ціннісним орієнтаціям.

10-11 класи: Навчання діям по самопідготовці і саморозвитку, формування

професійних якостей в обраному виді праці, корекція професійних планів,

оцінка готовності до обраної діяльності.

Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб’єктів навчально­виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.

Внутрішньошкільні:

­ профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

­ профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

­ класи з поглибленим вивченням предметів;

­ профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;

­ динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

Зовнішньошкільні:

­ міжшкільні профільні групи;

­ профільна школа інтернатного типу;

­ освітній округ;

­ навчально­виховний комплекс (НВК);

­ міжшкільний навчально­виробничий комбінат (МНВК);

­ загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно­технічних, вищих навчальних закладів.

Кiлькiсть переглядiв: 1

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.